Заробітки, заробітки,
Полишала дрібні дітки.
На батьків і чоловіка,
Змарнувала свого віка...
Рвалась гроші заробити,
Щоб їм легше стало жити.
В край далекий полетіла,
Там у наймах й посивіла...
Всі заробки віддавала,
Все для них, що тільки мала.
Щоб нужда їх не торкнулась,
І щоб мама не забулась...
Діти виросли без ласки,
Без співаночок і казки.
Час минав і підростали,
Їх потреби більші стали.
В школі лиш грошей чекають,
Дири так свої латають...
Інститут- бездонна бочка,
Вчився син, а потім й дочка.
Я ж у наймах потерпала,
На навчання заробляла.
А батьки мене просили,
Що старі й не мають сили,
За усім вже доглядати,
Час додому повертати,
Внуки вже роки, як в місті,
І нема від них і вісті...