Мусор вивозить в Ромнах перестали
Скрізь баки з горою, й гора біля них.
Ціну десь підняти, спішить, завжди раді
А тут беззаконня і мер наш притих.
В боргах підприємство, яке мусор возить
Видать хтось в карман бабло положив.
Платьожки за мусор справно приносять
Й хотять щоби вчасно кожен платив,
На дворі весна, скоро вже потепліє
Для природи весна найкраща пора
Вонізму й комахам ніхто не зрадіє
І люди бояться приходу тепла.
А мусор лежить, з кожнем днем його більше
Проблему не можуть, або не хочуть рішать.
Зате комунальні, які й так зависокі
При кожному случаю, підняти спішать
Битва за жизнь, за свободу, краіну
Битва за дім, за сім'ю, за родину
Битва з Росією, а дома чекають,
Щоб живим ти вернувся бога благають.
Третього вересня гради лупили
Й сумський арто-полк смерчом накрили.
Вечором залп, щоб всі поховались,
15 осіб там так і зостались.
Стреляли, взривали і все як в тумані.
Горе принесли гості незвані.
Двоє суток борьби, толі смерть, толь життя.
Борьба за майбутне або небуття.
Жизнь побідила, но дальше ліченья.
Увесь обгорівший і страшні мученья.
Щоб видержать все не піти, не зірваться.
Дружині і дітям прийшлось постараться.
Нести караул і хрест свій нести,
Як треба кохати, щоб мужа спасти.
Для мужа терпіння, для себе терпіння,
Із духом незламним жена героіня.
До три двісті зарплату уряд підняв
Щоб життя Украінцям покращить.
Лиш проблем з підніманням зарплати додав
І цим самим усіх озадачив.
Бізнесмени усі, на підйомі зарплат,
Підняли ураз своі ціни.
А три двісті платить не хочуть вони,
Гаманець збагатить захотіли.
Став бідніший народ
Шо купляв не купля.
Малий бізнес зовсім придавили.
Де колись магазини продовольчі були
Секонхенди лиш нові відкрили.
От боішся тепер,
Те шо ждали завжди,
Шо зарплату нам уряд добавить.
Лише ціни угору стали рости,
А три двісті ніхто нам не платить
Мусор вивозить в Ромнах перестали
Скрізь баки з горою, й гора біля них.
Ціну десь підняти, спішить, завжди раді
А тут беззаконня і мер наш притих.
В боргах підприємство, яке мусор возить
Видать хтось в карман бабло положив.
Платьожки за мусор справно приносять
Й хотять щоби вчасно кожен платив,
На дворі весна, скоро вже потепліє
Для природи весна найкраща пора
Вонізму й комахам ніхто не зрадіє
І люди бояться приходу тепла.
А мусор лежить, з кожнем днем його більше
Проблему не можуть, або не хочуть рішать.
Зате комунальні, які й так зависокі
При кожному случаю, підняти спішать
Сколько силы и воли
И как жизнь ее била.
И совсем з незнакомим
Она в даль укатила.
Укатила у даль и никак не жалела
Ведь хотела любви только счастья хотела.
С 18 лет словно лошадь пахала
На кон ставила все и побеждала.
Шла на риск на постой
И судьба ей здавалась.
Хоть совсем не легко ета жизнь ей давалась.
Ведь поддерживал той
С кем с нуля начинала.
За него словно в бой она вновь рисковала.
И з болезню борьба, переезд и продажа
И совсем не легко, заварилася каша.
И подножка судьбы,
Все когда то кончается.
И теперь без него ее жизнь продолжается
Беззаконня у кожвені,там сидить сімейний врач
Всюди ругань, толковина і дитячий чути плач
Тут комусь закрить больнічне
І без черги щоб пройти
З температурою в дитини, можуть й голову знести.
Ми вже наче європейці
По європейські знач живем
Ну сімейний лікар нашо
Ми ніколи не поймем.
До обіда лиш працює,
А потом на виїзд їде,
І людей чимало хворих
По домах не глянувсь піде.
А у когось воспаленье
І сердечко вкогось схватить.
Без сімейного врача на той світ дорогу гладить.
За кредіти МВФ сухарі сушить навчили,
І сімейного врача у додаток поручили.
Й поліклінніка дитяча теж попав під сокращенья.
Для дорослих і малих,
У кожвені лиш мученья.
Очередь завжди велика
Свій без очереді преться
У сімейн