Есть люди, которые меня ненавидят. Пусть ненавидят. Есть люди, которые меня любят. Пустьлюбят. А есть люди, которые меня ненавидят, а делают вид, что любят. Вот таких ненавижу я.
СЕЛО... В селі, надвечір дивні речі: тут пахне шкваркою від печі, баби стоять біля криниці кістки всім миють, як годиться. Іван, узявся за лопату, ганяє тещу, кругом хати Шансон, хтось, на гітарі грає, аж пес сусідський завиває. Ревуть корови і бики, лежать в кропиві пияки. Місяць зійшов і зорі сяють, дівки насіння наминають, чекають, що прийде Тарас, штани у нього,, Адідас,, Вже хтось хропе, ще хтось зітхає, як навіженний, хрущ літає. А далі - тиша настає. Таке воно село моє.