Рідний мій .
Можливо для когось ти був просто людиною.
Але для нас ти був,е і залишищься назавжди
Цілим світом !
Мое серце ніколи не сможе забути
Моя душа завжди буде чекати,
Мой розум завжди буде пом'ятати
Мои очі завжди будуть плакати.
Рідний мій пам'ять про тебе
БУДЕ ВІЧНОЮ !
29 серпня .
День пам'яті захисників України!
Горить свіча і пам'яті сльоза
До долу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса..
Героїв Україна пом'ятає ,
Герої не вмирають у людьцкіх
сердцях!
Вічна і світла пам'ять нашим Героям!
За тобою рідний сумую,дуже.
Так сильно сумую,чуешь ?
Я готова віддати душу .
За обіцянку ,шо не відпустиш
Так важко мені й так болить.
Я втомилась тонути в сльозах,
Я до тебе так хочу мій рідний .
ВЕРНИСЬ...
Ти ж не лишиш мене, ОБІЦЯВ...
Я втомилась, той біль сламав .
І пішу ці слова які душать,
Мене біль цей не наче чекав.
Я пішу ці слова тобі,мій любий
І Господь ,дай почути йому
Він ж для мене завжди живий
І не в мію ,не можу без нього .
Хай завжди насниться мені .
Бо - мій..
Бо зламалась ,втомилась я дуже.
Не пускати його Господь ,не смій!
Я ж то знаю він с неба, теж мене любить !
Тебе я рідний подумки із ніжністю цілую.
І очі не забула, не на мить
Без тебе любий на землі,
І я існую
Коли легае сонце спати
Сідаю до вікна чекати
На коханого , зірочку его
У небі сінім,точно знаю
Мерцає зірочка його
Нічне я небо споглядаю,
Від зірки мого рідного , йде тепло.
Проміння срібне посилає
До серця мого в журбі,
Волосся гладить й промовляє
Моя рідна, як важко, знаю я, тобі .
Я не хотів ,щоб ти страждала,
Щоб плакала і день, і ніч .
Знаю, живим мене у дім чекала
Та я себе не уберіг .
Війна життя моє забрала,
Надію мав,що повернусь .
Бо знав, мене ти виглядала.
Пробачь мене за все кохана!
Сиджу,думками розмовляю
Із коханого зіркою...Отож...
Її прошу і умоляю ,
Як мій коханий, прошу не згасни ти також !
~ Рідний мій ~
Ми у житті багато пережили...
По-різному складалося наше життя...
Та, попри все, ми трьох дітей зростили
І піклувалися про їхнє майбуття...
Прийшла війна і ти пішов на захист краю!
На захист рідної, до болю, нам землі!
Ти рідний так змінився на війні, що я й не знаю,
Як зараз з втратою змиритися мені...
Як я не знаю, рідний мій де взять мені терпіння,
Бо ти, навіки вже, пішов з цього життя.
Остання зустріч наша і останні квіти,
Тепер назавжди в пам'яті моїй...
Рідний мій ,залишились без батька наші діти...
Тебе забрали у нас останній бій твій і прокляттая Русня...
Сумує за тобою вся наша родина...
Уже менуло рік, як ти не с нами ...
Скінчилася твого життя стежина...
І не