"Синку, навіщо, синку, що ти наробив, синку, чому саме ти, дивись, скількі чоловіків навколи. А мені тепер як, ти подумав, ти уявив мої ночі, ти уявив моє життя, ти уявив мій стан, ти розумієш, з яким острахом я тепер буду чекати звістки та новини звідти?
Ти бажаєш, щоб я перетворилася на оголений шматок нервів, на пульсуючу порожнечу, ти хочеш бачити мої очі, наповнені вологим жахом, ти хочеш тримати мої руки, скуті тремтячою безнадією, ти хочеш чути мій голос, вкритий кривавою плівкою, ти хочеш торкнутися моєї душі, перетвореної на стерильну пустелю, ти хочеш подивитись на моє серце, розчавлене цифрою "200"?
Не йди, синку, благаю. Не треба, там й замість тебе буде, кому воювати, залишайс