Більше трьох років Ізабелла живе в лікарні. Сама, без батьків. ЇЇ дитинство проходить в обмеженому просторі, серед санітарок, лікарів і таких само хворих дітей.
Тричі на тиждень по 5 годин вона "прикута" до апарату гемодіалізу, що замінює їй нирку й очищує кров від токсинів.
Єдина можливість розірвати це коло, повернутись додому до повноцінного життя – пересадка донорської нирки.
Рідного донора у Ізабелли немає, щоб зробити пересадку в Україні – тато покинув сім’ю і поїхав кудись далеко. Мама нещодавно народила братика, тож не може бути ні донором, ні знаходитись весь час з донькою в лікарні. До того ж піклується ще про 10-річну сестричку. Всі, окрім Ізабелли живуть у селі на Херсонщині в ск
Більше трьох років Ізабелла живе в лікарні. Сама, без батьків. ЇЇ дитинство проходить в обмеженому просторі, серед санітарок, лікарів і таких само хворих дітей. Тричі на тиждень по 5 годин вона...