Не йде з голови коментар однієї жінки під час сьогоднішнього нічного обстрілу Миколаєва: "Такі вибухи, що квіти позлітали з підвіконння. Незнаю чи доживемо до завтра."
Кожна ніч - випробування.
Тримайся, Миколаїв!
Тримайся, Україно!
Ну що, панове, всі уже купили
Білети на фільм жахів про війну ?
Щоб в перший ряд та ще й кавусю пили,
Здається вам – все входить в ту ціну.
Здається вам, що поміч превелику
Нам дали, як монету злидарю.
Це ми до вас не допустили лихо
І, як в кіно, ми стали з ним на прю.
Вам кожна серія кіна страшного
Лоскоче нерви, будить пра́вий гнів.
Чи всиділи б, якби з екрану того
Ви вздріли своїх дочок і синів ?
А якби ваша там горіла хата
І рвали ваших рідних на куски ?
Чи буде тоді кава смакувати ?
Чи не подали б путлеру руки ?
Тим часом, можна поспостерігати –
Чужа біда не так уже й пече.
А можна б ра́зом сили об’єднати
Й надійне нам підставити плече.