...Жили собі люди.
...Жили собі в мирі.
...Хтось в свому будинку, хтось в своїй квартирі.
...Хтось в місті своєму, а хтось у містечку,
а хтось у селі від тих міст недалечко...
...Хтось хліб випікав.
...Хтось дітьми опікався.
...Хтось дім будував. Одружитись збирався.
...Хтось мріяв про море, про подорож літом,
а хтось для окраси висаджував квіти...
...Хтось вчився ходити, а хтось на вітрини
свої виставляв кольорові картини.
...Хтось думав про вічне блукаючи парком,
а хтось все крутився знаходячи шпарку.
...Хтось серце старе запускав по новому,
а хтось добирався до рідного дому.
...Хтось сіяв, а хтось за порядком дивився.
...Хтось щастя шукав, а хтось щастям ділився.
...Хтось щось ку
Тисячі життів. Трупи, поранені, каліцтва, сироти, згвалтовані, закатовані...одинокі, немічні старі без житла. В зимку. Тисячі будинків.Господарств.Авто.Техніки.Підприємств.Комунального транспорту.Комунікацій, обєктів інфрастуктури.Тисячі кілометрів доріг.Сотні гектарів земель, лісів. Вогонь, холод, кров і смерть. Втрати без кінця.І зараз мова йде про цивільних. Про мирні міста, а не зони бойових дій.
Хто ж ви "братній"народе? Терористи, психопати, маньяки, вбивці, кати, звірі?
Думаю - коктейль, де все це є, і по максимуму.. Але є Бог. Я вірю. Хто прийшов з мечем, від нього і загине. Але як пережити втрати я не знаю.
Адвокат Кристина Очкур
(фото Дніпро сьогодні).