....в юбілей моєму мужу....
Коли заходить на біду,
І буревій невпинно виє,
Я не боюся, що впаду -
Твоє крило мене прикриє.
Коли у вирі чорних днів
пітьма відступить ще не скоро-
Тобі в напруженій борні моє крило додасть опори!
І як би люто не мела
На душу віхола шалена,
Наш порятунок два крила:
Одне у тебе, друге в мене!!!
"Шкода, що я не курю.
Я пройшла точку неповернення. Навчилася спиратися на себе, не на друзів. Навчилася чути голос. Свій голос. Який завжди кликав мене з відносин, в яких я зраджувала себе. Як би красиво вони не називалися, любов чи, дружба ... А я не чула. Я більше не вірю «дружбу», в усякому разі в ту, тяка була у мене з багатьма. Я вірю тільки в своє бажання зробити щось для людини......" https://econet.ru/articles/164534-kazhdyy-den-ya-delayu-vse-chto-mogu-s-tem-chto-est?utm_source=dlvr.it&utm_medium=facebook