Знаю, як важко звертатися за допомогою, і розумію, що і непросто її надавати.
Треба мати добре серце, небайдужість та вміння співчувати.
Вдячна долі, що такі люди з’явилися у моєму житті, коли прогресуюча недуга зробила життя нестерпним, поставивши перед необхідністю протезування тазостегнового суглобу.
На пенсію і скромні доходи моєї родини, без Вашої допомоги це було б нереально. В обласній лікарні ім. Мечникова мені провели операцію з ендопротезування колінного суглобу. Тепер знаходжусь на реабілітації. І це лише перша із серії операцій, яких я потребую.
Вдячна кожному за допомогу, фінансову підтримку і добре слово.
Особливі слова вдячності хочу адресувати міському голові Покрова
Нашої з Вами допомоги потребує Кикоть Надія Миколаївна!
Жінка з дитинства терпляче мирилася з прогресуючою недугою.
З роками дисплазія тазостегнового суглобу вилилася у диспластичний коксартроз, який нині досяг ІІІ ступеню.
Це означає постійний нестерпний біль, і без протезування – втрата можливості самостійно пересуватися. Навіть з паличкою Надія Миколаївна не може багато ходити. Раніше активна і попри обставини життєрадісна жінка зараз змушена сидіти вдома.
Прибувши до міста молодим спеціалістом після закінчення тоді ще Київського інституту культури, Надія Миколаївна багато років пропрацювала у міській бібліотеці, користуючись повагою та прихильністю читачів.
Нині вона змушена