У БУР'ЯНІ
Куди не глянь, Фейсбук усюди пише-
Відпочивають люди на морях.
А тут завжди, завжди суцільна тиша,
Лежить собі рідня у бур'янах...
Плиту на груди і слова красиві-
Ото і все, що зараз є у них.
Себе не виправдовую щосили,
Бо це і мій, тяжкий та смертний гріх.
Звичайно ж, намагаюсь пам'ятати...
Та не лише у поминальні дні
Про них хороше, добре пригадати...
І легше на душі стає мені.
Лежать вони і дивляться у небо,
А душі вже давно знайшли свій рай.
Відвідуйте їх! Це їм дуже треба!
Бо кожному життю приходить край.
Усі колись почуємо цю тишу,
І грішні, і вважаючі, що ні.
Всього лиш кілька слів рідня напише,
Й залишить, як і ви своїх, у бур'яні...
Автор : Віолетта К