Погляд дівочий чіпкий,
В душу ті очі запали...
Я колись бачив такий
В ніч на Івана Купала.
Майже, що вічність назад.
Пам'ять підкаже охоче,
Ясних багать зорепад
Гнав скоро сутінки ночі.
І пломеніли зірки.
Пугач десь глухо пугукав,
Плутались в кронах віки,
Йшли ми, тримались за руки.
Капище древніх богів...
Свято кохання й свободи.
Запах духмяних лугів
В соку вишневому бродить
І поверта в давнину,
Часу до ранку багато.
Я у коханні тонув
І не хотів виринати.
Скільки минуло часу,
Хто- зна, багато чи мало.
Спогад щасливий несу -
Ніч на Івана Купала.
01.06.2018
М.Ск