В цей день, 7 листопада, згадаємо мого рідненького брата Сергія,
якого немає з нами вже 4 роки!
Цей біль і самоту не передать словами!
Він більш не прийде й не заговорить з нами,
Лиш пам'ять у душі навіки зостається.
Немає нічого гіршого в світі,
коли серце близькоі людини вже не б'ється!
Звісно, ми подумки із тими, хто відійшов у вічність.
Ми розмовляємо з ними, обіймаємо фото,
Ділимося найсокровеннішим.
Нам здається, що ми можемо бути сильні,
Насправді, сердечні рани продовжують боліти,
І з часом не загоюються.
Тому слід цінувати кожну мить,
Любити тих, хто поруч,
адже все може зникнути в одну хвилину...