Земле рідна моя, дивовижна й казкова,
Серцю милі твої: і поля, і луги,
І досвітня зоря, золота, світанкова,
І гаї, і сади, і круті береги.
Розливаєш навкруг аромати духмяні,
Стелиш килим з волошок у стиглих житах.
Всі красоти твої чарівні, незрівнянні,
Над тобою летить в небесах вільно птах.
Квітнуть маки червоні в полях, наче долі,
Їх колишуть могутні і сильні вітри.
Свободи ти прагнеш, Україно, і волі,
Щоб твої розвівалися скрізь прапори.
Щоб звучали пісні мелодійні у краю,
Рідна мова лилась, солов'їна, дзвінка.
Тебе, моя земле, немов неньку, кохаю.
Твоя врода прекрасна, і ніжна, й п'янка.
Земле рідна моя — ти моя Україно!
У душі ти моїй із колиски живеш.
Кров за тебе лило не одне пок
... Так хочу повернутися в той край...
Де сонце не лягає зОвсім спати...
Де Бог не зачиняє двері в рай...
Де легко вибачатися й прощати.
Туди, де бАйдуже, який сьогодні день...
Де всеодно, яка тепер година...
Вернутись до бабусиних пісень...
Де міцно всіх тримає пуповина.
Де не відомі підлість і обман...
Де по дитячому усі були щасливі...
Де зрада не замотана в туман...
Де справжні всі, всі душами цнотливі.
Ще не продажні бісу за п'ятак...
Де душі не поїла червотока...
Де грунт, ще плідний, а не солончак...
Де очі не затмила поволока.
Де бігали босоніж по росі...
Де об стерниння не кололи ноги...
Туди, де ще живі були усі...
Де не трухлявими були іще пороги.
Так хочеться вернутись, хот
Мій край --- барвистий, як вінок,
там пахне без і м'ята.
Там квітне вишнями садок,
криниця коло хати.
Там мальви хвіртку обняли,
мов кралі в оксамиті.
І в кожній хаті -- образú,
у рушниках сповиті.
Мій край -- то золото в полях,
скоринка паляниці.
То руки бабці, в мозолях
і запах медуниці.
Там небо кольору квітòк,
отих, що незабудки.
То край заквітчаних хустòк,
і закарпатські дудки.
То край мережок, вишиття,
намиста і дукатів.
Там на Різдво завжди кутя
й колядка коло хати.
Там на Великдень -- крашанкù
і пàсок розмаїття.
Там маків дово-пелюсткù,
як спомин крізь століття.
То край прадавніх кобзарів
де мавки оживають.
Старі легенди міста Львів...
І дзвони, що співають.
Мій край -- то щебет соло