Не сумуй, прощавай,
Залишаю у спадок тобі найцінніше,- країну.
Я зробив все що міг,
І дитину не я поведу до вінця.
Я її так любив,
Як безмежно любив Україну.
Шлях мій збіг,
І тобі його йти до кінця.
Не здавай, не сумуй,
Ще попереду світлі години.
Тільки вірь, не дарма,
Треба так, щоб не було дарма!
Гідний шлях, ми пройшли,
За майбутнє життя України,
Розпочатий давно,
Не закінчений так багатьма.
Добивай, магазин,
До останнього подиху в грудях.
Нам не соромно в очі дивитись батькам.
Врятували життям ми життя,
свого роду і близьким нам людям.
Залишивши на згадку у пам'яті болісний шрам.
Зачекай, не спіши,
Пригадай як усе починали.
І зневіри, і зради, час втрачений без вороття.
Але ми не кори