Тобі, я, нині оди не пишу,
Немов про тебе, осене, забула,
Але тепер під музику дощу
Я не біжу думками у минуле.
Навіщо повертатися туди,
Де вже ніщо не буде, як бувало,
Там вже не пахнуть яблуком сади,
Пожовкле листя вже давно опало.
А тут, сьогодні - аромат садів
І лист на гіллі ледь багрянцем взявся,
Ти повернулась із чужих країв
І вітер знову в тебе закохався.
І буде все, як досі не було,
Бо ти, тепер, є у стократ гарніша,
А ці дощі, тумани над селом,
Мене не раз ще надихнуть на вірші.
Лідія Яр