Смотришь, а взгляд твой блудлив и отчаян,
Чья-то помада на чашке от чая,
Чья-то расческа на столике в ванной,
Не замечать это ,было бы странно!
Можно взорваться тут криком скандальным,
Можно разбить все, что в доме хрустально,
Можно заплакать, уйти, хлопнуть дверью,
Но я во все оправданья поверю!
Выбираю я боль, выбираю измену,
Я плачу за любовь невозможную цену.
Холодею любя и до пепла сгораю,
Выбираю тебя, я тебя выбираю!
Этих историй я слышала тыщи.
Что ж ты молчишь, оправданья не ищешь?
Надо бы вещи собрать, и расстаться,
Я подбираю слова, чтоб остаться.
Слово скажи, сделай что-нибудь, милый-
Чтоб на расстаться хватило мне силы!
Выброси расческу, и вытри помаду,
Только в грехах сознавать
Я п’ю весну, ковтаю смак медовий,
П’янію від її дмухняних запахів,
Вдивляюся у сад такий чудовий,
Дивуюся, що вже каштан зацвів.
Я напиваюся прекрасними смаками,
Я насолоджуюся ароматом різних трав,
І бачу світ з такими кольорами,
Яких кожен художник в снах бажав.
Напиток цей магічний, чудодійний
Мене наповнює щодня аж до вінця,
І шум дощу і шелест мелодійний
Утворюють із мене справжнього митця.
Я п’ю весну! Така на смак приємна!
А її колір, запах – це шедевр!
Моя душа з весною невід’ємна.
Іде у серце, б’є струмом між ребер.
28.04.2024Г.Поважняк Калуш
Мені б хотілося тебе оберігати, донечко,
Від всіх лихих і нерозважливих людей,
Я часто так встаю і заглядаю у віконечко,
І хочу обійняти, притиснути до грудей.
І так тріпоче моє серце від слова лихого,
І від образ, що можуть ранити тебе,
Тому так часто у молитві знову прошу Бога,
Щоб над тобою було небо тільки голубе.
Щоби ніхто ніколи не бажав для тебе злого,
Щоби не спалював ніколи душу аж до тла,
Нехай в житті прямою стелиться дорога,
Без вирв, без ям, без недругів і зла.
25.04.2023Г.Поважняк Калуш