''Я не хочу апрель '',
Мені потрібен квітень!
Я не люблю ''сирень''
Лише бузкові квіти!
І ''марту здесь не быть ''
А березню і травню,
І Україні - жить!
І її людям славним!
І ''щи''я не люблю,
А лише борщ і сало,
І ''песен не пою'',
А пісні я співаю!
Я мовою живу
І нею розмовляю,
А ''русскую страну''
До скону зневажаю!
Бо ''родина'' твоя
Огидна і бридлива ,
А в мене є своя-
Найкраща Батьківщина!
І ''твой родной язык''
Для мене сичить ядом
Я не забуду вік,
Як ви нас вчили градом.
Як кулями сікли
І пам'ять розбивали,
Щоб в ноги впали ми
І вам рабами стали.
Я слово лиш одне
Скажу на вбивчій мові,
Війни вам ''не прощу''
Нізащо і ніколи.
Де Перемога йшла,
Там вишня розквітала!
А в ''русских б
Коли мене спитають, з якої я країни,
Яке в мене коріння, і де Земля моя,
Я з гордістю скажу, що родом з України,
Найкращої у світі, це точно знаю я.
З тієї України, де сильні духом люди,
Захисники відважні, де вірні лікарі,
Де більше горя й зла ніколи вже не буде,
Де сяють буйні квіти у кожному дворі .
Я -саме з України, що буде процвітати,
З тієї, що ніколи на землю не впаде.
З країни, яка вміє лише перемагати,
Такої більш країни не знайдете ніде!
Автор: Криничанська Світлана
Художник Аня Черненко