Ніхто не знав,що важкі часи стануть нашим життям.Ніхто не вірив,що зло буде жити поруч.Але кожен зрозумів,що немає більшого щастя,чим обіймати рідних,жити у своєму домі і ходити по рідній землі.Так мало потрібно для щастя і так важко ми до нього йдемо...
Скажи,мій Боже,чи аж так великий гріх, Що в День Святий не можу вибачити ката За той розстріляний дитячий сміх, За мліючого на могилі Сина тата??? Несу свій Хрест і падаю під ним як Ти, І крок по кроку йду до мудрості любові, Та вибачити вбивць не зможу,Ти прости, Не маю в собі я такої сили й волі... За нас,Ти Боже вмер,для нас-воскрес, То сотвори,Могутній,ще одне велике диво, Зроби,щоб ворог наш одвічний щез І щоб мою Вкраїну милу ...не боліло.