Однокласне Міністерське залізничне училище на станції #Корсунь заснували 17 січня 1899 р. Перетворене на двокласне 29.09.1906 р., 1915 — на чотирикласне; у
1920-х рр. реорганізоване в середню школу Nº 25.
Вивчались предмети: Закон Божий, читання, граматика, географія, природничі науки, співи, рукоділля (для дівчаток), креслення, малювання, телеграфія, гімнастика і військовий стрій (для хлопчиків). На 18.01.1911 в училищі навчався 171 учень, з них – 113 хлопчиків, працювало 7 учителів. Навчання тривало 6 років. У бібліотеці закладу було 34 підручники, 294 книги для позакласного читання, 5 книг для вчителів; з наочних посібників - 79 настінних географічних карт, 15 картин, 30 чародійних ліхта
Чомусь підписано, що це каплиця. На листівці дорадянського періоду видно єдиний купол, який стояв на квадратній будівлі самої Спасо-Преображенської церкви в Корсуні. За трьома фасадами були шеститиколонні портики, в тому числі і на цьому. А на тильному фасаді, навпроти головного входу з боку площі, знаходився вівтар. Фото листівки з інтернет-аукціону.
18 жовтня виповнилося 120 років від дня народження педагога і краєзнавця Івана Олександровича Костенка.
Він народився 1903 року в селі #Гарбузин Корсунської волості Канівського повіту Київської губернії. Після закінчення початкової школи навчався в Городищенській агрономічній професійній школі. Вирішивши присвятити своє життя педагогічній справі, у 1927 році став слухачем Вищих педагогічних курсів у місті #Корсунь (нині – Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж імені Т.Г. Шевченка), на яких навчався 3 роки. Потім учителював, був інспектором районного відділу освіти, директором шкіл у Гарбузині й Деренковці. У 1936–1939 роках – директор Корсунської середньої школи №1. Одночасно нав
У фондах #Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника зберігається кілька оригінальних пісенників, які раніше були надзвичайно поширеними. Адже їх створювала, починаючи зі шкільного віку, майже кожна дівчина, довіряючи аркушам паперу свої потаємні думки, веселкові мрії і сподівання. Знайомлячись із їхнім змістом, дізнаєшся про тернисте життя і дівочу долю юних корсунок.
Найдавніший пісенник датований 6 грудня 1928 року. Він належав Людмилі Суниці й був знайдений на горищі її будинку на вул. Садовій. На його обкладинці зроблено напис: «Згадок про минулі часи», обрамлений кольоровим квітково-рослинним орнаментом. Записи велися в загальному зошиті на 64 сторінках чорнило
Місто #Корсунь-Шевченківський багате на пам’ятки археології, які належать до різних періодів і археологічних культур. Однак вчені особливого інтересу до їх дослідження ніколи не проявляли. У місті проводились лише розвідкові й охоронні розкопки. Наймасштабніші з останніх – у 1989 році. Їх проводила Корсунська археологічна експедиція (керівник – Василь Воляник) Республіканської лабораторії охоронних досліджень пам’яток археології, історії та культури Українського фонду культури поблизу братської могили червоноармійців, які загинули в лютому 1944 року. Проведення охоронних досліджень було викликане майбутнім будівництвом меморіалу, присвяченого Корсунь-Шевченківській наступальній операції (не