А Жизнь уходит... не прощаясь... Уходит, словно в Никуда!.. В небесной
дымке растворяясь, роняет капелькой слова.... И мне за нею — не
угнаться... А так хотелось бы вернуть! ... И, может, в чём-то
разобраться.. А что-то — просто зачеркнуть... Остановить бы скорый
поезд.... Нажать стоп-кран и развернуть!.. Переписать бы снова
повесть.... Возможно, новый выбрать Путь... НО — Жизнь уходит, не
прощаясь... Второго шанса… не даёт! ... Лишь улыбнётся... Удаляясь... и
счёт за Прошлое пришлёт.....
ДРУЗЬЯ ,ПОСТАВЬТЕ КЛАСС! ПОМОГИТЕ НАЙТИ РОДСТВЕННИКОВ !
Гнасевич Роман Васильевич
07.07.1960 г. 57 лет
Гражданин Украины
Больше 2 лет лежит в окружной клинической больнице г. Ханты-Мансийска с диагнозом инсульт. К сожалению больше информации нет ,т.к. Роман Васильевич не может говорить .
ПРОСЬБА ОТКЛИКНУТЬСЯ ТЕМ КТО УЗНАЛ РОМАНА ВАСИЛЬЕВИЧА.
Увага! Р Е П О С Т !
Шукаєм жінку,яка сьогодні 23.10 в поїзді УЖГОРОД-ХАРКІВ,7 вагон,29 місце залишила фотоапарат,виходила на станції Шепетівка.Їхала з Ужгорода.
Друзі!!! Знаю серед вас є багато небайдужих людей. Дружина мого двоюрідного брата потребує допомоги. Якщо маєте можливість—допоможіть.
ПРОСИМО ПРО ДОПОМОГУ УСІХ НЕБАЙДУЖИХ Олена бореться з тяжким захворюванням. Діагноз - важка форма міастенії. Олені важко пересуватись, робити побутові дії, їсти , гратися з маленьким синочком... На теперішній час вона знаходиться в реанімаційному відділенні в м. Харків у критичному стані. Хвороба прогресує. На один курс лікування потрібно близько 120 тис. грн. Це дуже великі гроші для сім*ї з маленькою дитиною. Родина та знайомі підтримують Олену, але цього недостатньо. Адже для повного одужання потрібен не один курс лікування.
Врятуймо життя молодої