У серці кожного з нас є історії, які неможливо розповісти, слова, які неможливо вимовити, і почуття, про які неможливо розказати... Крик душі, якого не чути... а може й сміх, якого не чути... У серці кожного з нас є свої таємниці, мрії та бажання, своя радість і свій смуток... У серці кожного з нас є те, чого ніхто інший не усвідомлює, не знає і не відчуває... Тож будьмо добрішими до всіх... Адже кожна людина, яку ми зустрічаємо, веде свою "битву" в житті... і ми нічого про неї не знаємо...
Ранкова кава з дрібкою любові,
Весни, подяки, миру і тепла
Героям нашим, що воюють в полі.
Нас захищають день і ніч від зла.
Ранкова кава з дрібкою надії
У нашу перемогу й світлі дні.
Минуть тривоги, шторми, буревії.
Лунатимуть веселі лиш пісні.
Ранкова кава з дрібкою наснаги.
Триматись треба! Відчаю - не час!
Молитва щира, віра і відвага
У дні буремні всіх рятують нас.
05.04.2024р.
Наталія Городчук
Життя прискорює свій біг з роками,
Його не спиниш, навіть, не сповільниш.
Ми вже бабусі. Ми уже не мами,
Нічого у житті вже не відміниш.
Із сумом проводжаю дні і ночі,
Мені не перегнати час і роки.
Але ж випереджали коли були босі?
Але ж були швидкими у дитинстві поки…
Допоки не лічили ні хвилин, ні часу.
Повільно день проходив, плазували роки.
Повторювали у думках єдину фразу,
Щоб вирости й самому втілювати кроки.
Роки пройшли, пробігли, пролетіли,
І хочу я натиснути на стоп, гальма,
Але вони чомусь назовсім скам’яніли.
І тормоз в часі – це, мабуть, дарма.
25.04.2024
26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську трагедію та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії.
Загалом у ліквідації аварії взяли участь понад 600 тис. людей. Точна кількість жертв та постраждалих невідома і досі.
Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.
"Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?"