Шкільні роки так швидко пролетіли, Нестримний час, мов птах, летить кудись. Здається, вчора ми за партами сиділи, А 35 уже пронеслось вмить. Довгих 35 років ми як закінчили Скосарівську восьмирічну школу . Ми випускники 1986 року залишили стіни рідної школи. Немов дзвінкі струмочки, які розтікаються ранньою весною у різні боки, так і ми розбіглися у різні сторони. Ніби вчора ми стояли у нових витоків мрії і надії, а вже сьогодні у кожного з нас є свій причал, своя сім’я, своє діло. Я всім бажаю сьогодні згадати, якими були ми тоді, як весело і здорово нам було разом в одному класі. І шлях ці спогади завжди вас зігрівають, нехай в житті у вас збудеться ще баг
Шкільні роки так швидко пролетіли, Нестримний час, мов птах, летить кудись. Здається, вчора ми за партами сиділи, А 35 уже пронеслось вмить. Довгих 35 років ми як закінчили Скосарівську восьмирічну школу . Ми випускники 1986 року залишили стіни рідної школи. Немов дзвінкі струмочки, які розтікаються ранньою весною у різні боки, так і ми розбіглися у різні сторони. Ніби вчора ми стояли у нових витоків мрії і надії, а вже сьогодні у кожного з нас є свій причал, своя сім’я, своє діло. Я всім бажаю сьогодні згадати, якими були ми тоді, як весело і здорово нам було разом в одному класі. І шлях ці спогади завжди вас зігрівають, нехай в житті у вас збудеться ще баг