Колись так не було...
Колись люди не ходили до психологів. І жили.
Колись люди не розлучалися. Терпіли. Мовчали. Та й взагалі за кого батьки віддали заміж, з тим жила. Б'є - значить любить. Нічо, що п'є. Та всі зраджують. Добре, що не сама.
Колись жінка народжувала по багато дітей. І справлялася сама. І в хаті, і коло хати. І не мала депресії. І вільного часу. Взагалі часу не мала.
Колись жили три покоління в одній хаті. В двох кімнатах. І нічого.
Колись не мали машин. Якось добиралися, куди треба.
Колись не хворіли так. Здорові були, як бики. І не бігали по аптеках.
Колись...
Колись ходили на панщину і не знали, що таке заробітна плата. І своє приватне.
Колись жили 40-50 років і помирали
Мені ще так Вкраїна не боліла…
Так її рани в серці не пекли…
Ще так я Бога щиро не молила
За кожний клаптик рідної землі!
Народе мій! Великий і красивий!
Які сини ідуть сьогодні в бій!!!
Як ангели - величні і всесилі.
Спаси їх, Боже, в небі й на землі.