Тільки заради
близьких – не можу зламатись. Тільки заради близьких – я повинна триматись. Тільки
заради близьких – повинна старатись. Тільки заради близьких – жити, любити та
вірити. Не залежно на труднощі та втрати.
Сьогоднішній вечір - 9 років….
Як і рік і п‘ять і сьогодні і кожен день.. нестерпно.. жахливо нестепно.. усвідомлювати реальність безповоротної втрати…
Спочатку здається і тішиш себе тим.. що не віриться і рідні просто від‘їхали… від‘їхали у якесь термінове відрядження.. і ти чекаєш.. що ось ось і це закінчиться.. потім від‘їжджаєш десь ти і думається, що коли повернешся зустрінешся з своїми рідненькими найдорожчими…
А реальність… реальність зовсім інша.. і коли це явно усвідомлюється, виражається.. всі рани в душі, які і не зарубцьовані диким болем, відчутно кругом і в душі і в серці і в розумі.
Тоді лиш погляд зводиш до неба і лише там шукаєш образ рідних і просиш Господа допомоги.. до