Бог з’явився в тілі.”
(1 Тим. 5, 16)
проповідь на святвечір
Більше двох тисячоліть звучать у Церкві ці слова Св.апостола Павла, звернені до його учня Тимофія. Апостол нагадує йому, а разом і усім нам, про велику істину – таємницю втілення Сина Божого, що визволив від гріха і смерті рід людський.
Пресвітле свято Різдва Господа Нашого Іісуса Христа у хронології Святого Письма має свою передісторію. Так, приміром, пророк Ісаія провістив, що Сапситель народиться від Діви, і з дивовижною ясністю завбачив його сраждання. Пророк Михей вказав, що Господь народиться у Вефлиємі, а пророк Малахія завбачив, що Спаситель прийде до нововідтвореного Єрусалимського храму, і що перед Ним буде посланий Предтеча, подібний до пророка Іллі. Пророк Захарія говорить про урочистий вхід Господа у Єрусалим. Цар Давид у 21 – му псалмі, змалював хресні старждання Спасителя так, наче сам їх бачив.
Разом із тим стан людства перед приходом обіцяного Месії можна описати словами пророка Єзекііля: “... плач і стогін, і горе”. Відчуваючи докори сумління, за гріх непослуху Богові, людина шукала шлахи примирення з Творцем, прагнула набути втраченої істини. Зло і розпуста зростали на землі і приносили нові скорботи й муки.
Але поява раніше ніким не баченої зірки на небі вказала східним царям – ученим волхвам шлях до місця де народився Спаситель. Ангели,пронизуючи нічну тишу благовістили пастухам про народження Месії – Христа. Не знайшовши місця де можна було б пристати на ночліг Діва Марія та Йосиф знайшли притулок у печері (в яку пастухи заганяли на ночліг худобу) де звірі зігрівали новонароджене Богонемовля своїм диханням. Біля тих ясел людство набуло ствердження своєї вічної надії на спасіння. Діва Марія та Йосиф раділи за народжене дитя, якого назвали іменем Іісус – що значить Спаситель. У дар йому волхви принесли найцінніші речі тих часів: золото – як царю, ладан – як Богу, і смирну – як людині. Адже ладан використовувався під час богослужіння, а смирною натирали тіла померлих під час поховання. Цей факт підтверджує те, що Іісус Христос – Бог, але має і людську природу, яку прийняв від матері. Так навчає наша Церква і кондак свята співає: “Сьогодні Діва народжує Пресущого, і земля вертеп Неприступному приносить, ангели з пастирями славословлять, волхви ж із зіркою мандрують. Нас бо ради народилося Немовля, котре є превічний Бог.” Втіленням у людську припроду Господь освятив її, своїм життям, вченням, смертю і воскресінням. Спаситель оновив людське єство, незалишивши в ньому місця для гріха. Цим і звершилося наше спасіння. Христос Спаситель зруйнував перепону, яка відділяла нас від Бога. Апостол Петро говорить :” Він гріхи наші сам возніс тілом на древо, щоб ми звільнились від гріха, і жили для правди. Протягом усієї історії існування церкви, людство радіє невимовною радістю, стрічаючи цей світлий день. За місцевою традицією кожна україська родина після вечірнього богослужіння збирається за святковим столом, який прикрашають 12 пісних страв. Особливо чутливо і трепетно радіє душа, коли ще при яскравих зорях на нічному небі храми, одягнені у сніжно білі вбрання, стрічають парафіян урочистими Богослужіннями. Луняють пісноспіви, колядки, які вселяють в наші душі свято. Від хати до хати проноситься звістки про Різдво Христове. А які особливості святкування Різдва у тих країнах, де християнство менш чи більш поширене?
Наприклад у Греції крім традиційного колядування випікають хліб – “василопіт”. Тому, кому попадеться монетка, яка всередині, тому буде вдача на цілий рік (повір’я). В Індонезії також традиційно дотримуються Різдвяного посту, а після Богослужіння окрасою святкової трапези є – “аямп’онганг” – печена курка. На Кіпрі домівки також прикрашають яскраво вбрані ялинки. В німеччині у Різдвяний піст сплітають вінок, в який вставляють шість свічок в знак шести тижнів посту, по перемінно запалюючи кожну.
Оновивши природу людини своїм втіленням у неї Господь тим самим освітив увсесь той шлях який веде до спасіння, той шлях який був затемнений, а тепер просіяв світлом любові.
Дорогі у Христі Браття і Сестри у ці священні дні, коли наше серце сповнюється радості про народженого Христа – життєдавця, коли сам Господь оновлює наші душі для більш досконалого християнського життя, ми, долучаючись до істини Боговтілення, цим самим стверджуємо віру у наше спасіння. Добра й любові усім вам, вашим родинам. Нехай славиться ім’я Христове у народі нашому.
Христос народився – Славімо Його !
прот. Олександр Бадіон.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев